Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах!
Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням.
Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду.
Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу.
Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона.
У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків.
Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів.
Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками.
Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера.
Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава.
Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували.
Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!
Как я купил кокаин и стал уважаемым человеком на районе
Але, дружище, сейчас я тебе расскажу историю, как я стал наркоманом и одновременно самым уважаемым человеком на районе. Открой глаза, потому что эта история настолько сумасшедшая, что в голове закладки окостенеют.
В один тусклый районный вечер, я прогуливался с друзьями по восьмому двору, когда вдруг мимо нас пронесся легковушка с тюнингом на высоких подошвах. Из окна авто проступала резкая вонь шали. Мы, как настоящие штрихи с района, сразу поняли, что это была анаша - наркота по-нашенски. Но кое-что было необычным - драйвер этого авто был настолько уважаемым, что наше самолюбие стало гореть как морфий в прахе.
Из растерянности мы решили подзаправиться и задавить интересным типом. Подойдя к нему, я кинул ему свежий кумар: "Ман, как ты берешь шалу? Что за пептид у тебя в кармане?"
Тут-то чувак остановился. Он посмотрел на меня и моих друзей - парочка авторитетных штрихов с района, понял, что мы тоже на одной волне. Итак, мы вступили в разговор, а он рассказал нам свою историю - как он стал уважаемым на районе.
Этот мужик, по имени Димон, рассказал нам о своем пути к славе и деньгам. Он купил кокаин для продажи, а потом сам употреблял его, чтобы почувствовать адреналин и силу уважения, которую ни один мародер не мог почувствовать. Классика, братан!
Мы были в восторге. Понимаешь, Димон был настоящим примером того, как простой парень с района стал быть всем, кем хотел. И наше доверие к нему выросло, как закладки в темных улицах.
Димон предложил нам стать его командой - продавцами и употребителями кокаина. Он обещал нам пролитые реки шали, кучу денег и уважение. Без раздумий, мы согласились, ведь кто из нас не мечтает о таком жизненном кайфе, где уважение и деньги хорошо замешаны с шалой и пептидом?
Так началась наша жизнь на районе. Мы устраивали шикарные вечеринки, где наши друзья и знакомые катились от ангельской пыли до головокружительного кумара. Не проходило и недели, как все в районе узнали о нас. Мы стали настолько уважаемыми, что даже гопники начали от нас отрекаться и шиковать нас.
Мы разбогатели, крутые пацаны с наркотическим бизнесом в кармане. Жизнь на районе поддалась нам, словно рассказ наркомана, заставляющий задуматься о том, что важнее - уважение со стороны района или чистое сознание.
Но, дружище, все эти вещи - лишь пептид в большой куче грязи, а мы в итоге стали полностью зависимыми от наркотического бизнеса. Наш район стал опустошенным, а мы потеряли все, кроме нашей страсти к закладкам. Уважение оказалось быстро сменяющейся валютой, которая никому ничего не значит.
Теперь я сижу один, вспоминаю все перипетии прошлого, и скажу тебе, братан - не иди по нашему пути. Жизнь не только закладки и адреналин, она еще и состоит из настоящих чувств и истинных отношений. Не забывай об этом, дружище.
Так что, парни, остерегайтесь зеркала, которое ломается при попытке увидеть себя в новом свете. Это был мой путь к славе и уважению, но в итоге, все оказалось ничтожным в сравнении с потерей самого себя.
Итак, братишки, пусть эта история станет для вас уроком. Выбирайте свои дороги осторожно, иначе закладки поглотят вас без остатка, словно безумный морфий в потоке времени.